Кожна кулінарна культура має свої фірмові десерти. Трайфли, тістечка, печиво, торти, желе, випічка… Ми склали наш суб’єктивний рейтинг найулюбленіших десертів з усього світу.

Які з них ви вже куштували?

Ріго Янчі 🇭🇺

Ріго Янчі (Rigó Jancsi) — це традиційний угорський шоколадний бісквітний торт, або тістечко, що складається з двох шарів шоколадного бісквіта, повітряного шоколадно-мусового крему (часто з додаванням рому) та глазурі з темного шоколаду. Наприкінці XIX століття його назвали на честь Ріго Янчі — відомого угорського скрипаля-рома. Музикант підкорив серце американської мільйонерки Клари Ворд, яка була дружиною бельгійського принца де Караман-Шиме. Їхній гучний роман та втеча викликали величезний скандал у тогочасному європейському суспільстві. За легендою, кондитер у Будапешті створив цей шоколадний десерт спеціально для закоханої пари, назвавши його ім’ям талановитого скрипаля. Десерт швидко став популярним у всій Австро-Угорській імперії.
В деяких кулінарних книгах цей дессерт має назву «Циганський Джон».

Сорбет

Сорбет або сорбе (Sorbet) — це холодний заморожений десерт, який виготовляють із натурального фруктового чи ягідного пюре, соку, цукрового сиропу або меду. Його головна особливість полягає в тому, що він взагалі не містить молока, вершків чи тваринних жирів, що робить його легкою та менш калорійною альтернативою звичайному морозиву.
Окрім звичайного десерту, несолодкі або цитрусові сорбети часто подають у ресторанах між основними стравами, щоб освіжити рецептори.
Історія сорбету налічує тисячі років і є однією з найдавніших серед усіх холодних десертів. Батьківщиною сорбету вважаються країни Сходу та Далекого Сходу. Його пращуром є стародавній арабський напій шарбат (заморожений фруктовий сік), який згодом еволюціонував у відомий європейський десерт. Сорбет пройшов тривалий шлях від простого гірського снігу з соком до вишуканої ресторанної страви.

Маамуль 🇪🇬

Маамуль (Ma’amoul) – це печиво походить з Стародавнього Єгипту, хоча й сьогодні воно надзвичайно популярне на Близькому Сході та в Північній Африці. Готується на основі манної крупи (семоли) або пшеничного борошна з додаванням вершкового масла та ароматизованої води (трояндової або помаранчевої). Для начинки використовують пасту з фініків, подрібнені фісташки, волоські горіхи, мигдаль чи інжир. Печиво формують у вигляді кульок, куполів чи пласких дисків за допомогою спеціальних дерев’яних форм із різьбленням (таббе). Часто форма маамулю вказує на його начинку: наприклад, горіхові зазвичай роблять гострішими догори, а фінікові — пласкішими. Готові солодощі притрушують цукровою пудрою та подають до кави чи чаю.
Маамуль є символом єднання та святкування на Близькому Сході. Це чи не єдина святкова страва, яку спільно випікають представники різних релігій: Мусульмани готують його до свята Ід аль-Фітр (після завершення місяця Рамадан); Християни випікають маамуль на Великдень, де форма купола символізує корону Христа. Юдеї споживають його під час свята Пурім.

Крем-карамель 🇫🇷

Крем-карамель (Crème caramel) — це класичний французький десерт, який являє собою ніжний запечений яєчно-молочний пудинг із рідким карамельним соусом зверху. Його випікають у формочках, на дно яких заздалегідь наливають рідку карамель. Після запікання та охолодження десерт перевертають на тарілку. Карамель опиняється зверху і гарно стікає по краях. Смак крем-карамелі — це витончений баланс між ніжною молочною солодкістю та легкою карамельною гірчинкою. Має оксамитову, гладку, кремову та однорідну текстуру (правильно приготований десерт не повинен мати бульбашок повітря всередині).
В Іспанії, Мексиці та США цей десерт називають флан (flan), у Великій Британії — карамельний пудинг (caramel custard), а в Японії — пурін (purin), де він продається на кожному кроці у звичайних супермаркетах.

Торріхас 🇪🇸

Торріхас (Torrijas) — це традиційний іспанський десерт, який за своєю суттю є аналогом українських солодких грінок або американських французьких тостів. Цю страву традиційно готують в Іспанії під час Великого посту та Страсного тижня. Хоча страва здається простою, іспанці перетворили її на справжнє кулінарне мистецтво. Класичний процес приготування виглядає так: скибочки черствого білого хліба (сьогодні в іспанських супермаркетах продають навіть спеціальний хліб для торріхас) рясно вимочують у молоці, яке заздалегідь проварюють із цукром, паличкою кориці та цедрою лимона або апельсина. Також існує популярна версія, де замість молока хліб просочують солодким вином. Розмоклий хліб обмакують у збите яйце та смажать у великій кількості розпеченої олії до золотавої скоринки. Готові гарячі тости щедро обсипають сумішшю цукру та меленої кориці або поливають медом чи цукровим сиропом.
Головна відмінність торріхас від звичайних грінок полягає в тому, що хліб витримують у рідині значно довше. Через це всередині вони мають дуже ніжну, майже кремову текстуру, що нагадує заварний крем або пудинг, а ззовні вкриті хрусткою скоринкою.
Вважається, що рецепт вигадали іспанські ченці ще у XV столітті. Це був чудовий та економний спосіб утилізувати залишки зачерствілого хліба, а також ситна їжа для відновлення сил під час суворого посту.

Куксістер 🇿🇦

Куксістер (Koeksister) — це традиційний національний десерт Південно-Африканської Республіки. Тісто заплітають у характерну косичку та жарять у фритюрі. Гаряче смажене тісто одразу занурюють у крижаний цукровий сироп зі спеціями (кориця, лимон, імбир). Через різницю температур сироп моментально вбирається всередину. Виходить хрустка скоринка зовні та дуже соковита, липка середина.
Назва Куксістер походить від голландського слова koek (випічка) та дієслова sissen (шипіти). Це звуконаслідування того самого «шипіння», яке виникає, коли гаряче тісто занурюють у крижаний сироп.
В ПАР Куксістер є головною стравою на церковних базарах і шкільних ярмарках. Продаж цих домашніх ласощів протягом століть був основним способом збору коштів на благодійність.

Баноффі пай 🇬🇧

Баноффі пай (Banoffee pie) — це популярний англійський десерт без випічки. Його назва походить від поєднання двох головних інгредієнтів: banana (банан) та toffee (карамель/іриска). Класичний рецепт складається з 4-х основних шарів. Основа: подрібнене пісочне печиво, змішане з розтопленим вершковим маслом. Начинка: густа карамель або варене згущене молоко, свіжі банани, нарізані кружальцями. Зверху збиті вершки, посипані тертим шоколадом, какао або кавовою крихтою. Десерт подається охолодженим і не потребує випікання самої основи.
Десерт створили у 1971 році власник ресторану Найджел Маккензі та шеф-кухар Ян Даудінг. Вони намагалися покращити американський рецепт кавово-карамельного пирога. Після невдач з різними фруктами, Маккензі запропонував додати банан — і це був миттєвий успіх. Назву “Banoffee” вигадав сам власник ресторану як тимчасову робочу назву. Проте десерт став настільки популярним, що слово назавжди увійшло в Оксфордський словник англійської мови. Хоча сьогодні Баноффі частіше роблять без випікання з печива, оригінальний пиріг 1971 року готувався виключно на основі класичного пісочного тіста, яке випікали в духовці.
Назва “Баноффі” стала окремим кондитерським терміном. Тепер у світі випускають морозиво, цукерки, кавові напої та навіть протеїнові коктейлі зі смаком “Баноффі” (поєднання банана та карамелі).

Донатси 🇳🇱

Донатси, або пончики (Doughnuts) — це популярні солодкі кондитерські вироби з дріжджового або бездріжджового тіста, які традиційно обсмажують у великій кількості олії (у фритюрі). За походженням слово «doughnut» буквально означає «горіх із тіста». В українській культурі їхніми найближчими відповідниками є пончики. Основні види Донатів: Ring doughnuts (кільця): Класичні круглі пончики з діркою посередині. Таку форму роблять для того, щоб тісто просмажувалося рівномірно. Зазвичай їх покривають кольоровою глазур’ю, шоколадом та кондитерською посипкою. Дірка з’явилася заради порятунку шлунків. Кульки тіста часто залишалися сирими всередині, коли зовні вже підсмажувалися. У 1847 році американський моряк Хенсон Грегорі вирішив цю проблему, вирізавши дірку посередині за допомогою кришки від баночки для перцю. Без сирої серцевини пончик просмажувався ідеально. Filled doughnuts (пончики з начинкою): Суцільні вироби круглої або овальної форми без отвору. Всередину за допомогою кондитерського шприца додають фруктовий джем, заварний крем, варене згущене молоко або шоколадну пасту. Doughnut holes (кульки): Маленькі круглі пончики розміром з горіх. Раніше їх робили з тіста, яке залишалося після вирізання дірки в класичних донатах.
Країною походження сучасних донатів вважаються Нідерланди, хоча всесвітню популярність та свій культовий статус вони здобули в США. У XVII столітті голландські переселенці привезли до Нью-Йорка свій традиційний різдвяний десерт — olykoeks (що перекладається як «олійні пироги»). Це були круглі кульки з солодкого тіста, які смажилися у свинячому жирі.

Медовик 🇺🇦

Торт «Медівник» (або «Медовик») — це популярний багатошаровий десерт української та європейської кухонь, головною особливістю якого є використання натурального меду для тіста та сметанного крему для просочення. Традиційно торт обсипають крихтою, що залишається після обрізання випечених коржів.
Справжній бум популярності медовика припав на другу половину XX століття. Оскільки інгредієнти (мед, сметана, сода, борошно, яйця) були доступними навіть у часи дефіциту, торт став головною окрасою святкового столу, а його рецепт передавався у блокнотах від матері до доньки. У радянські часи медовик майже не продавався в державних магазинах чи закладах громадського харчування. Він існував виключно як шедевр домашньої кулінарії. Сьогодні це один із найпопулярніших промислових тортів, який можна знайти у різних форматах: від великих сімейних варіантів до порційних тістечок.
Схожі медові торти є у багатьох країнах. Наприклад, у Польщі печуть схожий «Міодовник», у Чехії та Вірменії шалено популярний торт «Марленка», а в Болгарії аналог медовика чомусь називають «Французьким сільським пирогом».

Каннолі 🇮🇹

Каннолі (італ. Cannoli — «трубочки») — це традиційний сицилійський десерт, який являє собою хрустку смажену вафельну трубочку, наповнену ніжною кремовою начинкою. Цей смаколик є однією з найвідоміших страв італійської кухні у світі. Готується з тонкого тіста, куди традиційно додають сицилійське кріплене вино Марсала. Тісто обгортають навколо спеціальних металевих паличок-форм і смажать у фритюрі до золотистого кольору та появи характерних пухирців. Для начинки за оригінальним рецептом використовують свіжий сир рікота. На кінці трубочки часто додають шматочки шоколаду, цукати, зацукровані фрукти, подрібнені фісташки, а зверху десерт посипають цукровою пудрою.
Справжні італійські кондитери наповнюють каннолі кремом безпосередньо перед подачею. Якщо зробити це заздалегідь, волога з сиру просочить вафлю, і трубочка втратить свій фірмовий хрускіт.